КОНТАКТИ
У Верховній Раді

вул. Грушевського, 5
м. Київ, 01008

Berezenko.Serhii@rada.gov.ua

+38 (044) 255-24-00

Чернігів

вул. Магістратська, буд. 19а
м. Чернігів, 14000

radarr@gmail.com

+38 (046) 261-37-31

Нові крила для вітчизняної літакобудівної галузі

Днями надали нашій літакобудівній галузі нові крила – Комітет з питань промислової політики та підприємництва проголосував за законопроект №4809, який передбачає забезпечення умов для розвитку вітчизняного авіабудівництва. Проект закону розроблений мною у співавторстві з колегами – народними депутатами.

Фото: EPA/UPG

У тому, що за науково-технічним потенціалом літакобудівної промисловості, Україна посідає лідируюче місце серед країн світу, нас вже й Австралія «переконала». Погодьтеся, близько 15 000 австралійців, що збіглися подивитися на наш АН-225 «Мрія» залізний тому аргумент. Власне, до чого я це веду, мені здається, що розвиток літакобудівної галузі нам хіба що тільки зорі не пророчили. Оскільки і потенціал, і науково-технічна база, й багата історія – все у нас є. Тому сподіваюся, що новий законопроект нарешті стане відправною точкою стрімкої активізації та розвитку вітчизняного літакобудівництва.

Кілька аргументів про сам законопроект

Про те, що державна підтримка вітчизняного літакобудування вже багато років у нас вкрай недостатня, вже ніхто ані говорити не хоче, ані слухати, бо, на жаль, це факт. Але законопроект не про це. Основний меседж цього закону – це дозволити українським державним авіаційним підприємствам бути засновниками та учасниками спільних підприємств (СП). Нині вони такого права не мають. Ця заборона в сьогоднішніх реаліях одразу хоронить будь-які спільні проекти з іноземними партнерами, перекриває усі можливі проходи в залученні інвестицій, активізації виробництва високотехнологічної продукції, яку можна було б експортувати. Словом, є невиправданими гальмами для розвитку галузі.

Створення спільних підприємств у формі господарських товариств для реалізації інвестиційно-інноваційних, капіталомістких, довготривалих проектів є міжнародною практикою. При чому дуже вдалою. Чому? Тому що при реалізації якогось спільного, приміром, саудівсько-українського проекту, є можливість розподіляти ризики проекту, залучати до нього значні інвестиції та просувати товари/послуги на ринки інших країн. Засновники СП не відповідають за зобов’язання товариств створених за їх участю. Вони несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариств тільки у межах вартості своїх вкладів. Таким чином, ймовірність негативного впливу такої господарської діяльності на підприємство-засновника обмежена. Також, важливо відзначити, що СП займається реалізацією конкретного проекту, а це дозволить знизити витрати за рахунок оптимізації складу виконавців проекту, приблизно на 20%. Ця проста формула дасть можливість знизити собівартість продукції в умовах жорсткої конкуренції на світовому ринку авіабудування.

Хотів би зауважити, що необхідність цього закону обумовлена не тільки для можливої перспективи, а як вимога-прохання потенційних іноземних партнерів, які вже мають готові проекти для спільної реалізації.

Наведу кілька прикладів, компанія TAQNIA AERONAUTICS» (Королівство Саудівська Аравія) хоче створити на території Королівства разом із Україною спільне підприємство, щоб збудувати в Королівстві Саудівська Аравія літакобудівний комплекс та організувати виробництво літака Ан-132 в кооперації з ДП «АНТОНОВ».

Є й інші історії, коли іноземні замовники в рамках тендерних пропозицій щодо поставки літаків та розбудови літакобудівних комплексів, висувають вимогу – утворення СП. Подібний запит маємо від індійської корпорації Hindustan Aeronautics Limited (HAL), яка обирає партнера для будівництва 50-80 місткого регіонального літака в Індії.

І найголовніше те, що законопроект №4809 спрямований на переорієнтацію українського літакобудування. Якщо раніше, основним коопераційним партнером у нас була Росія, то нині ми беремо курс на Європу, США, Китай. Тобто, великомасштабні млрд проекти.

І тепер, коротко про перспективи, які перед нами відкриються.

До 2020 року зможемо, як залучити іноземні інвестиції, так і отримати від після продажного обслуговування 5-10 млрд грн. Збільшимо продаж продукції літакобудування на 20-25%, розширимо ринки збуту, залучимо нові технології та інновації, наростимо міжнародні коопераційні зв’язки та збільшимо постачання продукції.

Можливість створення спільних підприємств з іноземними партнерами дозволить також залучати в авіаційні проекти сучасні західні технології, на розробку яких в українських виробників бракує коштів. А зароблені гроші спрямовуватимемо на наукові та технологічні розробки. І, я певен, що окрім тисячі австралійців, ми зможемо здивувати млн інших громадян світу.

Тепер чекаємо цей законопроект для голосування під куполом Верховної Ради.